Подорожі та мандрівки - чи не найкраще що може бути для дітей?
Фото-звіт велосипедної мандрівки
з Олександром Третяком та Міланою, Матвійком, Володею, Софією і Максом:
Задоволення розтягнуте аж у 47 км )) - проїхати рідними місцями, насолоджуючись природою, познайомитись з цікавими та новими локаціями, щоб поставити додаткові галочки у свою дорожню карту... втома забудеться, а спогади про яскраве дитинство залишаться на довгі роки!
- потім був карколомний спуск в село – всі учасники пройшли випробування успішно (без падінь) і отримали свою дозу адреналіну 🙂
Антигравітаційний експеримент Макса! “…тату, я знову велосипед поставив – і він не падає!”
- відпочили на ігровому майданчику в Поляні
- набрали джерельної води
- пройшли по підвісному мосту над другим руслом р. Горинь біля нової ГЕС
- далі через Комарівку направились на Голубі озера в парку “Мале Полісся”
- перед якими тато Саша пропустив поворот з бетонки в ліс (перед залізничним переїздом) і мамотав зайвих 1,5 км 😉
- озера ці шикарні! З кришталевою, хоч і холодною водою. На березі столик з лавками: перекусили, а хлопці ще й декілька разів попірнали, Макс робив “сальтуху”!
Кришталева вода Малого Полісся…
- в м. Славута посиділи на гіпсових скульптурах казкових героїв навпроти колишнього “ЗБК” (саме цей витвір мистецтва я хотів показати дітям)
- проїхались по висячому мосту, де попали в затор через весільну фотосесію. Але нудьгувати не дали собі – Макс першим поліз по стрпам моста, за ним всі інші (навіть тато Саша поліз))
- в Славутському магазинцику з”їли морозива та набрали води у баби Наді на Мокроволі
- зі Славути поїхали вздовж мальовничого берега ріки Горинь
- об’їхали горб, на котрому стоїть Солодовий завод і взібрались на кручу над пляжем з симпатичною сосновою галявиною
- мої Володя, Софі та Макс одразу стали стрибати з кручі в пісок, залізли у воду (Максу в Славуті подарували дерев”яний ніж, а він випав у річку. Слава Богу! я зміг його дістати серед мусору, який скупчився біля впавшого дерева – ще той був квест 😉 )
- і нарешті – пожарили шпікачок!
Нарешті можна напекти шпікачок!!
Кожен відпочиває по-своєму)
Макс любить пірнати, але туди де мілкіше)…
Славутські гноми (до яких ми їхали)
Натисніть на карту і побачите аналіз нашого маршруту: швидкість, рельєф та скільки калорій ми спалили 😉 :
(рекомендую зареєструватись на STRAVA щоб побачити всі фото, прив’язані до місцевості та… слідкувати за нашими подорожами)
Після смачного обіду та біготні по крутому пляжу ВелоКомпанія рушила додому:
- до с. Крупець їхали через нові піщані кар”єри (тсс… там Макс 20 грн знайшов на дорозі!)
- в с. Крупець за знайдені гроші поїли морозива. Там же я налаштував обидва гальма для Мілани. Був і сумний момент: тато Коля не дозволив для Софійки взяти до дому маленького котика(((… адже у нас вдома є котик 😉
- з Крупця до с. Колом”є було дуже важко їхати: через сухий пісок на дорозі і добрячу втому на 35-му кілометрі
- в Колом”ї виїхали на бетонку!!! Наїлись яблук і сливок, набрали з криниці води (дуже смачна! рекомендуємо). В кінці села я попросив у чоловіка, який ремонтував свого Жигуля, ключ “на 17” і затягнув заднє колесо велосипеда Мілани…
- в с. Полянь з”їхали з бетонки і гайда лісовою стежкою до Кривина
- в с. Кривин з лісу в”їхали прямо на симпатичне подвір”я будиночку з клумбами, гойдалкою і соснами (мрію про такий!)
- в Кривині пісочок перейшов у бетонку, а далі біля нового озера у хороший асфальт до АТЦ ХАЕС… і смачну вечерю у баби Роми))
Маршрут пройшов мальовничими місцями вздовж обох берегів р. Горинь
Якщо ж Вашій дитині потрібен якісний надійний ровер, тоді Вам сюди:
Сподобалась історія? – поширте її у Ваших улюблених соцмережах:
(можливо когось із Ваших друзів надихне наша історія)
